Кілька років тривала кампанія проти резонансної директиви про авторське право в інтернеті, яка може ввести в ужиток "цензурні машини" та "податок на посилання".
Директива може нав'язати інтернет-платформам обов'язок фільтрування завантажень (стаття 13) і ввести податок на посилання на користь видавців новин (стаття 11).
Претензії «інтернет-світил» були:
- до статті 11 - так зване суміжне право для видавців преси, яке змусить IT-компанії платити видавцям за показ новинних фрагментів.
- до статті 13 - обов'язкова фільтрація контенту при завантаженні вимагатиме з онлайн-платформ на зразок YouTube, GitHub, Instagram і eBay припинити завантаження користувачами матеріалів, що порушують авторські права, або отримувати ліцензії на показ контенту.
Це може привести до таких наслідків, як:
- Обмеження свободи слова: Алгоритми співставлення недосконалі.
- Незалежні творці постраждають: Платформи отримають інструкції щодо того, який вміст автоматично видалятиметься великими комерційними правовласниками. Коли роботи незалежних творців, видалятимуться фільтрами, на які поширюються винятки або іншим чином хибно ідентифікуватимуться, як правопорушники, вони фактично вважатимуться "винними до тих пір, поки не довели свою невинуватість", змушені будуть боротись, щоб відновити свої законні права.
- Моніторинговий ризик: Проект вимагає встановлення відповідної моніторингової технології. Через високі витрати на розробку, технологія моніторингу, швидше за все, буде передана під замовлення декільком великим постачальникам з США, ще більше посилюючи свою ринкову позицію та надаючи їм прямий доступ до поведінки всіх європейських інтернет користувачів платформ.
- Стартаповий вбивця: Ця вимога створює величезний тягар для інтернет-компаній і перешкоджає інвестуванню в створені користувачем стартаповий контент, запобігаючи виникненню конкурентної боротьби з домінуючими американськими платформами, фактично блокуя домінування YouTube.
- Постраждають небажані цілі: такі громадські проекти, як Вікіпедія, будуть повинні впровадити такі фільтри, хоча вони приймають лише вільно ліцензовані завантаження. Також буде впливати на хостинг-платформи, "підриваючи основи, на яких будується вільне та відкрите програмне забезпечення". Як і наукові сховища, "підриваючи основи відкритого доступу".
- Несумісний з існуючим законодавством ЄС: Директива електронної комерції забороняє загальні зобов'язання щодо моніторингу. Інші посилання статті 13 також не підтверджуються існуючими законами та юриспруденцією, включаючи твердження, що платформи будуть нести відповідальність за порушення завантаженого контенту.
- Невідповідність до Статуту основних прав, як це трактується Європейським Союзом: він порушує принцип справедливого балансу між конкуруючими основними правами, викладеними Європейським судом у практиці судочинства.
- Неоднозначно сформульована і непослідовна: навіть в офіційному німецькому перекладі містяться відмінності, які істотно змінюють зміст деяких положень.
Засновник Wikipedia Джиммі Уелс (Jimmy Wales) впевнений, що примусова фільтрація принесе більше шкоди, ніж користі. Фільтри «можуть сформувати основу для більш агресивного моніторингу всього інтернет-контенту, в той час як нові види ексклюзивних прав обмежать способи обміну інформацією в Мережі», пояснив він.
Уелс, творець WWW Тім Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee), експерт з мережевої нейтральності Тім Ву (Tim Wu) і «батько Інтернету», один з розробників стека протоколів TCP/IP Винт Серф (Vint Cerf) в числі інших «інтернет-світил» відправили президенту Європарламенту послання, в якому висловили свої побоювання з приводу можливих наслідків фільтрації контенту. Окремо свої доводи проти представив Єврокомісії та представникам країн-членів ЄС експерт ООН з питань свободи самовираження, спеціальний доповідач Девід Кайе (David Kaye).
Європарламент відхилив суперечливу директиву про авторське право, яка передбачала введення нових правил розповсюдження контенту в інтернеті.
Також читайте: Національні уряди не змогли узгодити спільну позицію щодо авторського права у ЄС
А вже 12 вересня Європарламент прийняв переглянутий проект, щодо авторських прав, додавши гарантії захисту малих фірм та свободу вираження поглядів.
● Технічним гігантам доведеться діляться доходами з художниками та журналістами
Багато змін, полягають у тому, щоб переконатися, що виконавцям, зокрема музикантам, виконавцям та авторам сценаріїв, а також видавцям новин та журналістам, заплатять за їх роботу, якщо використовуються такими платформами, як YouTube або Facebook, а також агрегаторами новин, такими як Google News.
Після голосування, доповідач Аксель Восс (EPP, DE) сказав: "Я дуже радий, що, незважаючи на дуже потужну лобістську кампанію інтернет-гігантів, в даний час більшість у повному складі підтримує необхідність захисту принципу справедливої оплати праці для європейських творів.
За цією директивою було багато гострих суперечок, і я вважаю, що Парламент уважно прислухався до порушень. Таким чином, ми розглянули проблеми, пов'язані з інноваціями, за винятком малих та мікро-платформ або агрегаторів.
Я переконаний, що після того, як осяде пил, інтернет буде таким же вільним, як і сьогодні, творці та журналісти зароблятимуть набагато більшу частку надходжень від їхніх робіт, і нам буде цікаво, що то за суєта була."
● Справедлива оплата для виконавців та журналістів, заохочення стартапів
Позиція Парламенту посилює запропоновані Комісією плани щодо створення онлайн-платформ та агрегаторів, відповідальних за порушення авторських прав. Це також стосується фрагментів, де відображається лише невелика частина тексту видавця новин. На практиці ця відповідальність вимагає від сторін платити правовласникам за їх матеріали, захищені авторським правом. Текст парламенту також конкретно вимагає, щоб самі журналісти, а не лише їх видавництва, отримували вигоду від сплати, що випливають із вимоги про відповідальність.
У той же час, в спробі заохотити початківців та інновації, текст звільняє малі та мікроплатформи від дії постанови.
● Захист свободи слова
Текст містить положення, що гарантують дотримання закону про авторське право у мережі, без несправедливого перешкоджання свободі вираження поглядів, що характеризує інтернет.
Таким чином, просте гіперпосилання на статтю разом з "окремими словами" для їх опису, будуть звільнені від відповідальності за авторськими правами.
Будь-які дії, здійснені платформами для перевірки того, що завантаження не порушують правила щодо авторських прав, повинні бути розроблені таким чином, щоб запобігти полюванню на "неправомірні твори". Крім того, цим платформам буде потрібно створити швидкі системи відшкодування (керуватися персоналом платформи, а не алгоритмами), через які можуть бути подані скарги, коли завантаження неправильно видалено.
● Вікіпедія та платформи відкритого програмного забезпечення виключені з правил
Текст також вказує на те, що завантаження до некомерційних онлайн енциклопедій наприклад, Вікіпедія або відкриті програмні платформи, такі як GitHub, будуть автоматично виключені з вимоги дотримуватися правил авторського права.
● Зміцнення переговорних прав для авторів та виконавців
Текст парламенту також зміцнює переговорні права авторів та виконавців, надаючи їм змогу "вимагати" додаткову винагороду від компанії, яка використовує їх права, коли оплата, яка спочатку була узгоджена, є "непропорційною" низькою порівняно з отриманою.
У тексті додається, що ці переваги повинні включати "непрямі доходи". Це також дасть авторам і виконавцям повноваження скасувати або припинити ексклюзивність експлуатаційної ліцензії на свою роботу, якщо сторона, яка володіє правами на експлуатацію, вважає що не використовує це право.
Як пояснює Baltnews.lv, механізми включені в документ, можуть створити нову несприятливу реальність, коли алгоритми будуть вирішувати, які елементи тексту, аудіо, відео, зображень або мемів будуть в принципі дозволені до передачі в режимі онлайн.
Ініціатива про розробку нових правил регулювання авторських прав в інтернеті викликала гостру полеміку серед користувачів, які побоювалися введення "заборони на інтернет-меми" або "податку на гіперпосилання".
"Я можу погодитися з попередженнями що прозвучали про те, що включення пункту 13 в Директиву може прокласти шлях до запровадження справжньої цензури в Інтернеті, оскільки використання обов'язкових фільтрів завантаження надасть великі можливості для редагування контенту в інтересах великих приватних компаній і країн", - зазначив євродепутат від Латвії Мирослав Митрофанов в своєму Facebook.
Використання фільтрів завантаження, передбачених у статті 13, буде означати, що багато онлайн-компаній потенційно зможуть фільтрувати, блокувати і видаляти елементи повідомлень користувачів, навіть якщо все законно.
"Згідно зі статтею 13 цієї Директиви, всі браузери будуть зобов'язані включати в себе спеціальні фільтри, які будуть перевіряти наявність у об'єктів, що пересилаються, ліцензій на надання авторських матеріалів. Але Інтернет щомиті поповнюється масою інформації, яку в нього завантажують користувачі по всьому світу. У разі прийняття такого пункту директиви, будь-який користувач може зіткнутися з тим, що фільтр того чи іншого браузера не дасть йому доступ до того чи іншого контенту, або не дозволить поширити власний", - пояснив Митрофанов.
Він був у числі тих, хто голосував проти прийняття Директиви. Євродепутат від Латвії Андрій Мамикін і євродепутат від Естонії Яна Тоом також голосували проти.
Найбільші лобістські зусилля були зосереджені на цій статті: музиканти, художники та письменники виступили рішуче на підтримку ініціативи, а технологічні компанії, такі як YouTube, попереджали про небезпеку.
"Ми програли, лобісти індустрій виявилися сильнішими, більшість депутатів зламалися", - написав Мамикін у своєму Facebook за підсумками голосування. 438 депутатів підтримали закон, 226 - не підтримали, 39 - утрималися.
Обурені користувачі запустили хештег #SaveYourInternet (#ВрятуйСвійІнтернет) і вже встигли затаврувати Європарламент за їх прагнення перетворити інтернет у "фільтрнет".
"Давайте зробимо з ЄС мем, тоді він заборонить сам себе", - іронізують користувачі соцмереж.
Директива ще не набрала чинності. Орієнтовно у січні 2019 відбудеться повторне голосування в Європарламенті. Потрібно, щоб зміни підтримали у рамках так званого «тріалогу» Європейська Рада та Єврокомісія. Далі кожна із 28 держав-членів ЄС впроваджуватиме нові положення - повністю або частково (країни мають певну свободу інтерпретації). Також, розглянути повинні і держави, які уклали з ЄС угоди про Асоціацію. Внести відповідні норми до національного законодавства. Це торкнеться і України.